Контраст
Шрифт

Державний ринковий нагляд

Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз безпеці життя та здоров’ю людей, безпечних умов праці, захисту прав споживачів (користувачів), захисту довкілля.

Метою здійснення державного ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

З 5 липня 2011 року набули чинності Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також з 10 лютого 2016 року Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», які відображають сучасний підхід з забезпечення безпеки нехарчової продукції шляхом обов’язкового дотримання вимог технічних регламентів, та добровільного застосування нормативних документів таких як норми, стандарти та правила. Окрім того ці законодавчі акти встановлюють вимоги та визначають механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією.

Цим законодавством введено новий вид перевірки – перевірка характеристик продукції.

Законодавство України про ринковий нагляд має за основу – зміну системи державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією шляхом зближення її з існуючою системою в країнах Європейського Союзу, що відкриває вільний доступ продукції вітчизняних виробників на світовий ринок. Передбачено, що суб’єкти господарювання повинні вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року 
№ 1069 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфери їх відповідальності (види продукції, щодо яких здійснюється нагляд). Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Одним з таких органів визначено Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) з її територіальними органами.

До сфери відповідальності ДСНС України підпадають піротехнічні вироби (постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів»).

Відповідно до пункту 2 «Технічного регламенту піротехнічних виробів» піротехнічний виріб – виріб, призначений для створення світлового, іскрового, димового, звукового та/або змішаного ефекту шляхом горіння (вибуху) піротехнічної суміші та/або вибухової речовини.

Багато з тих, хто купує піротехнічні вироби, найчастіше не підозрює про те, яка небезпека приховується за яскравою етикеткою, адже піротехнічні вироби є вогне- і вибухонебезпечними виробами, вимагають підвищеної уваги при поводженні з ними. Необхідно відмітити, що піротехніка не завжди буває якісною та відповідає чинним вимогам.

При використанні піротехнічних виробів можуть виникнути різні фактори, які несуть у собі небезпеку для оточуючих. Основними небезпечними факторами при використанні піротехнічних засобів є:

  • Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння. Цей фактор характерний для феєрверків і небезпечний можливістю загоряння легкозаймистих речовин та предметів, які знаходяться поряд з працюючим виробом.
  • Палаючі елементи виробів (зірки, іскри, шлаки). Ця небезпека виникає при роботі римських свічок, салютів та інших виробів, ефект яких досягається розкиданням на висоті палаючих різнокольорових «зірок». Час горіння «зірок» підбирається таким чином, щоб вони встигали згоріти раніше, ніж досягнуть поверхні землі. Тому, при неправильному розташуванні виробу, ці палаючі «зірки» можуть упасти на землю. У неякісних бенгальських вогнів іноді відпадають палаючі частки, що є небезпечним у домашніх умовах.
  • Небезпечний склад продуктів горіння. При горінні піротехнічних продуктів у великій кількості утворюються речовини, шкідливі для здоров’я людини.
  • Звуковий вплив (тиск). Велика гучність при розриві піротехнічних виробів може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмування органів слуху.
  • До найбільш небезпечної піротехнічної продукції слід віднести ракети. Стабілізатори, які виконують у них роль направляючої частини, виготовлені з дерева. Через погодні умови, а іноді неякісну, не просушену деревину, яка деформується, виникає загроза травмування під час застосування виробу. Окрім того, при неправильному зберіганні або простроченому терміні використання ракет є небезпека, що вони можуть змінити напрямок польоту.

 

Секторальний план державного ринкового нагляду на 2022 рік

Проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2022 рік.        Обгрунтування.

Секторальний план державного ринкового нагляду на 2021 рік

Проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік.         Обгрунтування.

Секторальний план державного ринкового нагляду на 2020 рік

Проект секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік.         Обгрунтування.

Секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік

Проект секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік.         Обгрунтування.

Секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік

Інформація про територіальний орган державного ринкового нагляду

Перелік нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державного ринкового нагляду